клатрат

клатра́т

-у, ч.

Кристалічна сполука включення, в якій молекули сполуки-хазяїна утворюють просторовий каркас, а молекули сполуки-гостя розмішуються у порожнинах каркасу.

Значення в інших словниках

1. клатрат — КЛАТРА́Т, у, ч. Хімічна сполука, що є наслідком включення молекул однієї речовини у порожнини кристалів іншої. Клатрати утворюються переважно при змішуванні насичених і перенасичених речовин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах