клеп — Великий тлумачний словник сучасної мови

клеп — клеп іменник чоловічого роду поклепана частина коси Орфографічний словник української мови
клеп — КЛЕП, у, ч. Поклепана частина коси. Це м'яка [коса], завернеться жало. Клеп зіб'єш за один покіс (К. Гордієнко); – На завтра приготуйте грабки, клеп довгий одпустіть. Хліб треба рятувати (М. Словник української мови у 20 томах
клеп — КЛЕП, у, ч. Поклепана частина коси. Це м’яка [коса], завернеться жало. Клеп зіб’єш за один покіс (Горд., II, 1959, 193); Дід зішкрябав нігтем з леза землю, спробував пальцем жало. — Еге, та й заплішував ти її. Позагорталася — клеп широкий дав (Мушк., Чорний хліб, 1960, 4). Словник української мови в 11 томах