Великий тлумачний словник сучасної мови

клерувальний

клерува́льний

-а, -е, спец.

Стос. до клерування, признач. для нього. Клерувальний казан.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клерувальний — клерува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. клерувальний — КЛЕРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до клерування, признач. для нього. Одержаний на етапі центрифугування так званий жовтий цукор попадає до клерувального змішувача (з навч. літ.); Клерувальний апарат використовують для розчинення цукру у воді або в очищеному соку (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. клерувальний — КЛЕРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до клерування, признач. для нього. Клерувальний казан.  Словник української мови в 11 томах