клеїльний

клеї́льний

-а, -е.

Стос. до клеєння.

|| Признач. для склеювання. Клеїльний верстат.

Значення в інших словниках

1. клеїльний — клеї́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клеїльний — КЛЕЇ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клеєння. Застосування синтетичного клею змінило технологічний процес клеїльних і облицьовувальних робіт (з наук.-попул. літ.); // Признач. для склеювання.  Словник української мови у 20 томах
3. клеїльний — КЛЕЇ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клеєння. Коли робота виконується у великих розмірах, проведення клеїльних робіт механізується (Стол.-буд. справа, 1957, 228); // Признач. для склеювання. Клеїльний верстат.  Словник української мови в 11 томах