клинець
кли́нець
клинця, ч.
1》 Зменш.-пестл. до клин.
Клинці підбивати — а) (до кого) залицятися; б) (під кого) інтригувати проти кого-небудь.
2》 діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови