клонований

клоно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до клонувати.

Значення в інших словниках

1. клонований — клоно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. клонований — [клонованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. клонований — КЛОНО́ВАНИЙ, а, е. 1. біол. Дієпр. пас. до клонува́ти 1. Для створення клонованого ембріона береться ядро клітини й розміщується в незаплідненій яйцеклітині, з якої вилучений власний генетичний матеріал (із журн.  Словник української мови у 20 томах