клубливий

клубли́вий

-а, -е.

Який клубочеться (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. клубливий — клубли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клубливий — КЛУБЛИ́ВИЙ, а, е. Який клубочиться (у 1 знач.). Висоти не було. Вона зникла, від вершини і до самої підошви перетворившись на вируючу клубливу туманність (О. Гончар); Увечері мороз сильнішав, дітлахи чимдуж поспішали з ковзанки додому, хекаючи та випускаючи клубливий пар (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. клубливий — КЛУБЛИ́ВИЙ, а, е. Який клубочеться (у 1 знач.). Висоти не було. Вона зникла, від вершини і до самої підошви перетворившись на вируючу клубливу туманність (Гончар, III, 1959, 42).  Словник української мови в 11 томах