кліровий

клі́ровий

-а, -е.

Прикм. до клір.

Значення в інших словниках

1. кліровий — клі́ровий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кліровий — КЛІ́РОВИЙ, а, е, рел.-церк. Стос. до кліру. Він напише в клірових відомостях, що я “поганого поведенія” [поганої поведінки] (І. Нечуй-Левицький); До коротких клірових описів він додавав історичні тексти, документи, свідчення священиків...  Словник української мови у 20 томах
3. кліровий — КЛІ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до клір. Він напише в клірових відомостях, що я «поганого поведенія» (Н.-Лев., III, 1956, 181).  Словник української мови в 11 томах