книготорг

книгото́рг

-у, ч.

Система збуту, розповсюдження книг за посередництвом торговельної мережі.

Значення в інших словниках

1. книготорг — книгото́рг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. книготорг — КНИГОТО́РГ, у, ч. Організація, що торгує книжками (у 1 знач.). Наші книготорги впровадили в життя цілий ряд таких нововведень, які докорінно змінюють лице книжкової торгівлі в республіці (Літ. газ., 29. IX 1959, 4).  Словник української мови в 11 томах