кобальтівник
кобальтівни́к
-а, ч.
1》 Робітник або майстер-металург, що витоплюють металічний кобальт та виготовляють вироби з нього.
2》 Робітник, що покриває поверхні металів чи кераміки шаром кобальту.
3》 Скловар, який виготовляє синє скло з кобальтовим пігментом.
4》 Художник, який наносить на поверхню фарфору кобальтову синьку (синю фарбу).
Великий тлумачний словник сучасної української мови