кобилина

коби́лина

-и, ж., розм.

Те саме, що кобилятина; конина.

Значення в інших словниках

1. кобилина — КОБИ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що кобиля́тина; конина. – Ікавко-ікавко, де була? – У Києві. – Що їла? – Кобилину. – Де діла? – Покинула (народний жарт); На місці гуків, прокльонів і стогонів запанувала насмішкувато-реготлива мова хлопів ..  Словник української мови у 20 томах
2. кобилина — КОБИ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що кобиля́тина; конина. — Ікавко-ікавко, де була?— У Києві. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула (Номис, 1864, № 13390).  Словник української мови в 11 томах
3. кобилина — Коби́лина, -ни ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.  Словник української мови Грінченка