Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
козля —
козля́ іменник середнього роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
козля —
КОЗЛЯ́, я́ти, с., рідко. Те саме, що козеня́; цапеня. Ягнята й козлята В стійлах тіснились вузьких (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови у 20 томах
козля —
КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.
Словник синонімів української мови
козля —
Кізля́ і козля́, кі[о]зля́ти, кі[о]зля́ті, кі[о]зля́м; -зля́та, -зля́т козля́ і кізля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
козля —
КОЗЛЯ́, я́ти, с., рідко. Те саме, що козеня́; цапеня. Ягнята й козлята В стійлах тіснились вузьких (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 161).
Словник української мови в 11 томах
козля —
Козля́, -ля́ти с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Словник української мови Грінченка