Великий тлумачний словник сучасної мови

колективізувати

колективізува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех., іст.

Проводити, здійснювати колективізацію.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. колективізувати — колективізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. колективізувати — КОЛЕКТИВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що, іст. Проводити, здійснювати колективізацію. – Комуна колективізує сарану, голоті – всі права... (Г. Косинка); Колективізувати сільське господарство; // Взагалі усуспільнювати. Землю у власників відібрали, майно колективізували (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. колективізувати — Колективізува́ти, -зу́ю, -зу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колективізувати — КОЛЕКТИВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати колективізацію. Колективізувати сільське господарство.  Словник української мови в 11 томах