колор

ко́лор

-а, ч., муз.

1》 В мотетах 13 ст. – прикрашування музичної мови, зокрема через повторення мелодійного звороту в голосі.

2》 Остинатно повторювана звуковисотна фігура в ізометричному мотеті 14-15 ст.

3》 В нотації 14-17 ст. – назва нот, які відрізняються за кольором від інших.

Значення в інших словниках

1. колор — (від лат. color — забарвлення, колір) — 1. В мотетах ХІІІ ст. прикраса, утворена, зокрема, шляхом повторення мелодичного звороту в певному голосі. 2. Остинатне повторення звуковисотної фігури в мотеті XIV — XV ст. (Ізоритмія).  Словник-довідник музичних термінів