Великий тлумачний словник сучасної мови

коліщатко

коліща́тко

-а, с.

Зменш. до коліща.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. коліщатко — коліща́тко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. коліщатко — КОЛІЩА́ТКО, а, с. Зменш. до коліща́. Хтось мусив подумати про грубку і казав її поставити в себе в хаті (тут грубки на двох ніжках і на двох коліщатках) (Леся Українка); З дороги чулося торохкотіння возів, .. пищало коліщатко на колодязі (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. коліщатко — (-а) с.; мол. Те саме, що колесо 4. Навіть вчителі (потайки, звісно ж) ковтали коліщатка тарену (Л. Дереш, Культ).  Словник жарґонної лексики української мови
  4. коліщатко — Коліща́тко, -ка; -ща́тка, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. коліщатко — КОЛІЩА́ТКО, а, с. Зменш. до коліща́. Проте хтось мусив подумати про грубку і казав її поставити в себе в хаті (тут грубки на двох ніжках і на двох коліщатках) (Л. Укр., V, 1956, 387); Село вже перейшло до повного темпу життя.  Словник української мови в 11 томах