комплектований

комплекто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до комплектувати.

Значення в інших словниках

1. комплектований — комплекто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. комплектований — КОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до комплектува́ти. Розвиток системи глобальних інформаційних ресурсів за умови впровадження нових комп'ютерних технологій у бібліотечній сфері може урівнювати можливості традиційних бібліотек з потужними фондами...  Словник української мови у 20 томах
3. комплектований — Комплекто́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)