комплот

компло́т

-у, ч.

Підступна змова проти когось.

Значення в інших словниках

1. комплот — компло́т іменник чоловічого роду змова  Орфографічний словник української мови
2. комплот — (< франц. complot – змова), -у, ч. Змова. Вокзал. Коридори німі, як комплоти. А небо в вікні — наче біль голубе. (П-1:98); ...так і живу — зі світом у комплоті довкола мене обрій гробовий. (П-2:163).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. комплот — компло́т (від франц. complot – змова) підступна змова проти когось.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. комплот — ЗМО́ВА (таємна угода, домовленість про спільні дії і т. ін.), ЗГО́ВІР, КОМПЛО́Т книжн. заст. — Хоче садівник з тобою змову мати, то як собі хоче (І. Франко); Зговір реакційних сил.  Словник синонімів української мови