конак

кона́к

-а, ч.

У мусульман – урядовий будинок, державна установа, особняк.

Значення в інших словниках

1. конак — КОНА́К, а, ч. На Балканському півострові і в Турції – палац князя; урядовий будинок, державна установа. Соломiя на другий день уранцi побiгла у конак (М.  Словник української мови у 20 томах
2. конак — кона́к (тур. konak) у мусульман урядовий будинок, державна установа, особняк.  Словник іншомовних слів Мельничука