конкур

конку́р

-у, ч.

Вид кінного спорту, що полягає в подоланні штучних і природних перешкод; змагання з цього виду спорту.

Значення в інших словниках

1. конкур — конку́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. конкур — конку́р (франц. concours, від лат. concurro – сходжусь, збігаюсь, зустрічаюсь) подолання перешкод у змаганнях з кінного спорту.  Словник іншомовних слів Мельничука