коновий

ко́новий

-а, -е.

Прикм. до кін 2).

Значення в інших словниках

1. коновий — ко́новий прикметник від: кін — сцена  Орфографічний словник української мови
2. коновий — КО́НОВИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до кін 3. Шкода, якщо конове ремество посяде такий великий талант! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. коновий — КО́НОВИЙ, а, е. Прикм. до кін 2. Шкода, якщо конове ремество посяде такий великий талант! (Мирний, V, 1955, 385).  Словник української мови в 11 томах