контагій

конта́гій

-ю, ч., мед.

Те саме, що зараза 1); інфекція.

Значення в інших словниках

1. контагій — конта́гій іменник чоловічого роду інфекція мед.  Орфографічний словник української мови
2. контагій — КОНТА́ГІЙ, ю, ч., мед. Те саме, що зара́за 1; інфекція. Джирламо Фракасторо (1478–1553) розробив учення про “живі контагії” як причину захворювання (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. контагій — конта́гій (від лат. contagium – зараза) загальна назва збудників інфекційних хвороб.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. контагій — КОНТА́ГІЙ, ю, ч., мед. Те саме, що зара́за 1; інфекція.  Словник української мови в 11 томах