контактний

конта́ктний

-а, -е, спец.

1》 Стос. до контакту (у 1 знач.), пов'язаний з ним.

|| Який діє на підставі контакту.

|| Признач. для контакту. Контактна мережа.

2》 Який впливає, діє внаслідок дотику, під час дотику. Препарати контактної дії.

3》 Що тісно спілкувався (спілкується), стикався (стикається) з ким-небудь (з хворим, бацилоносієм і т. ін.).

4》 Який легко вступає в контакт, уміє підтримувати особисті, ділові і т. ін. стосунки з ким-небудь; товариський, комунікабельний.

|| Який виражає контактність, товариськість.

Контактні лінзи (окуляри) — тонкі лінзи зі скла або пластмас, що накладаються на рогівку очей і застосовуються з косметичною метою чи за оптичними показаннями.

Значення в інших словниках

1. контактний — конта́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. контактний — [контактнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. контактний — Контактный — contact — Kontakt… — пов'язаний з контактом, той що вступає у взаємодію; к. о п і р опір, який виникає в місці контакту проводів електричного кола внаслідок нещільного прилягання тощо...  Гірничий енциклопедичний словник
4. контактний — КОНТА́КТНИЙ, а, е. 1. Стос. до контакту (у 1–3 знач.), пов'язаний із ним. Куїр усадовив мене в глибоке крісло, прилаштував до рук та ніг контактні пластини (І.  Словник української мови у 20 томах
5. контактний — конта́ктний, конта́ктовий пов’язаний з контактом; ¤ к. опір – опір, який виникає в місці контакту проводів електричного кола внаслідок нещільного прилягання тощо; ¤...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. контактний — КОНТА́КТНИЙ, а, е, спец. 1. Стос. до контакту (у 1 знач.), пов’язаний з ним. Контактне зварювання.. є одним з найпродуктивніших методів з’єднання металів (Рад. Укр., 19. XI 1957, 2); // Який діє на підставі контакту.  Словник української мови в 11 томах