контрреформація

контрреформа́ція

-ї, ж.

Церковно-політичний рух у Європі у 16-17 ст. проти Реформації за збереження і зміцнення феодальних відносин і панівного становища католицької церкви.

Значення в інших словниках

1. контрреформація — контрреформа́ція іменник жіночого роду церковний рух у Європі XVІ-XVІІ ст.  Орфографічний словник української мови
2. контрреформація — контрреформа́ція (від контр... і реформація) церковно-політичний рух у Західній Європі 16 – 17 ст., організований папством і спрямований проти реформації, за збереження феодалізму і посилення позицій його ідеологічної підпори – католицизму.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. контрреформація — Течія в Католицькій Церкві, зусиллями якої у XVI-XVII ст. була здійснена реформа церковного життя як реакція на реформацію; початком і програмною основою к. вважаються постанови Тридентського собору (1545-63); значну роль в к. відіграли єзуїти.  Універсальний словник-енциклопедія