Великий тлумачний словник сучасної мови

кон'юнктив

кон'юнкти́в

-а, ч.

Умовний спосіб дієслова.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кон'юнктив — кон'юнкти́в іменник чоловічого роду умовний спосіб дієслова  Орфографічний словник української мови
  2. кон'юнктив — КОН'ЮНКТИ́В, а, ч., лінгв. Умовний спосіб дієслова. У латині розрізняють три способи дієслова – індикатив, кон'юнктив та імператив (з наук.-попул. літ.); Кон'юнктив означає передбачувану, можливу, бажану, але не реальну, тобто не обов'язкову дію (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах