Великий тлумачний словник сучасної мови

кон'юнктурник

кон'юнкту́рник

-а, ч., зневажл.

Безпринципна людина, що спритно використовує збіг обставин, змінює свою поведінку залежно від кон'юнктури (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кон'юнктурник — кон'юнкту́рник іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. кон'юнктурник — КОН'ЮНКТУ́РНИК, а, ч., зневажл. Безпринципна людина, що спритно використовує збіг обставин, змінює свою поведінку залежно від кон'юнктури (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах