кооперація
коопера́ція
-ї, ж.
1》 тільки одн. Особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або в різних, але зв'язаних між собою процесах праці; співробітництво.
2》 Масове виробниче, торговельне і т. ін. об'єднання, створене його членами-пайовиками. Житлово-будівельна кооперація.
3》 Універсальна форма організації спільного або взаємоузгодженого виробництва за участі іноземних партнерів.
4》 розм. Кооперативна крамниця; кооператив.
Великий тлумачний словник сучасної української мови