Великий тлумачний словник сучасної мови

координування

координува́ння

-я, с.

Дія за знач. координувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. координування — координува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. координування — КООРДИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. координува́ти. Ми стоїмо на тому, що не можемо успішно крокувати до свободи соціальної і національної без координування своїх змагань (О. Шугай).  Словник української мови у 20 томах
  3. координування — Координува́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. координування — КООРДИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. координува́ти. Альпіністам.. слід розвивати сміливість, спритність, швидкість реакцій, точність у координуванні рухів (В дорогу, 1953, 19); Координування економічних досліджень.  Словник української мови в 11 томах