Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
коповіз —
копові́з іменник чоловічого роду вивезення хліба з поля після жнив, а також період, коли це робиться рідко
Орфографічний словник української мови
коповіз —
КОПОВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що возови́ця 1. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде (Сл. Б. Грінченка); Я пізно прибув, невчасно. Одгримів огневий коповіз. На межі, серед квітів пригаслих, Бачу втиснений слід коліс (В. Свідзинський).
Словник української мови у 20 томах
коповіз —
ВОЗОВИ́ЦЯ (вивезення хліба з поля після жнив, а також період цього вивезення), КОПОВИ́ЦЯ розм., КОПОВІ́З розм. — Я торік оцією рукою за день три навильники поламав у возовицю (І. Багмут); Коповиця була, люди, мов бджоли гудуть..
Словник синонімів української мови
коповіз —
Копові́з, -во́зу (возовиця)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
коповіз —
КОПОВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що возови́ця 1. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
коповіз —
Коповіз, -возу м. = возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. у коповіз. Во время перевозки конецъ.
Словник української мови Грінченка