копіювальник

копіюва́льник

-а, ч.

Фахівець із копіювання.

Значення в інших словниках

1. копіювальник — копіюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. копіювальник — КОПІЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто виготовляє копії (у 1 знач.). – Гроші потрібні, щоб розрахуватися з копіювальниками проекту .. – .. Що будувати збираємось? .. – Палац прекрасної Мельпомени. Перший театр у Полтаві! На Україні – перший! (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. копіювальник — КОПІЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із копіювання. Для розмноження графічного матеріалу в складі геодезичної служби треба мати фотографів і копіювальників (Інж. геод., 1959, 452).  Словник української мови в 11 томах