корелятивно

кореляти́вно

книжн.

Присл. до корелятивний.

Значення в інших словниках

1. корелятивно — кореляти́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. корелятивно — КОРЕЛЯТИ́ВНО. Присл. до кореляти́вний. Кальцій і фосфор у кістках домашніх собак перебувають у зворотній залежності: зі збільшенням концентрації кальцію корелятивно зменшується вміст фосфору (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. корелятивно — КОРЕЛЯТИ́ВНО, книжн. Присл. до кореляти́вний. В організмі частини об’єднані спільним обміном речовин, корелятивна зв’язані між собою й зумовлюють діяльність одна одної (Ком. Укр., 9, 1962, 48).  Словник української мови в 11 томах