корепетитор

корепети́тор

-а, ч.

Піаніст, помічник оперного диригента, що розучує з виконавцем сольні партії.

Значення в інших словниках

1. корепетитор — Корепети́тор: — репетитор, домашній учитель [IV] — те саме, що й репетитор [21]  Словник з творів Івана Франка
2. корепетитор — корепети́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови