корка

ко́рка

-и, ж.

У деревних рослин – захисний шар тканин на поверхні старих стебел та коренів.

Значення в інших словниках

1. корка — див. ложка  Словник синонімів Вусика
2. корка — 1. (бараболі) лушпа, лушпина, лушпайка, лушпиночка, лушпіння, (зерна) лузга, лузгіння, (овочу) лупина, лупинка, шкірка, шкірочка, (рака) шкорупа, шкаралуша, шкаралушина, (хліба) скорина, скоринка, скориночка, (яйця) шкаралупа, шкаралупка, шкаралупина 2. це див. каблук  Словник чужослів Павло Штепа
3. корка — И, ж. Документ. У тебе є хоч якась корка?  Словник сучасного українського сленгу
4. корка — корка (корказь) Удмуртське зимове житло у вигляді дерев'яного зрубу, яке складалося з теплого приміщення і холодних сіней (порівн. кенос, куала).  Архітектура і монументальне мистецтво