коронер

ко́ронер

-а, ч.

У Великій Британії, США та деяких інших країнах судовий слідчий, що провадить слідство у випадках підозрілої або наглої смерті.

Значення в інших словниках

1. коронер — короне́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. коронер — ко́ронер (англ. coroner) у Великобританії судовий слідчий, що провадить слідство у випадках підозрілої або наглої смерті.  Словник іншомовних слів Мельничука