короткодіючий

короткоді́ючий

-а, -е.

Те саме, що короткодійний.

Значення в інших словниках

1. короткодіючий — короткоді́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. короткодіючий — КОРОТКОДІ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який триває недовго; нетривалий. Короткодіюче знеболювальне краще приймати перорально (з навч. літ.); Зовнішня мотивація студента має сильніший, але короткодіючий ефект...  Словник української мови у 20 томах