Великий тлумачний словник сучасної мови

косий

ко́сий

-а, -е.

1》 Який падає або розташований під кутом до горизонтальної площини; непрямий, похилий.

|| Який відхиляється від прямої лінії, іде по діагоналі, навскіс; навскісний.

|| Який має негоризонтальний розріз (про очі).

2》 Зроблений, прикріплений, вирізаний і т. ін. криво (про предмети); скривлений, перекошений.

3》 Який має неоднаково спрямовані зіниці (про очі з такою вадою); зизий, зизоокий.

|| Про людину з такою вадою очей.

4》 перен. Який виражає неприязнь, ворожість (про очі, погляд і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. косий — (розташований похило) навскісний, похилий, (на один бік) перекошений, (про очі) розкосий, діал. зизий.  Словник синонімів Полюги
  2. косий — ко́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. косий — Непрямий, похилий; (предмет) скривлений, перекошений, кривобокий; (- очі) зйзий, зизоокий, р. косоокий; (погляд) недобрий, неприязний, заздрий.  Словник синонімів Караванського
  4. косий — [косией] м. (на) -сому/-с'ім, мн. -с'і  Орфоепічний словник української мови
  5. косий — Скісний, навскісний, зизий, зизоокий, зизуватий  Словник чужослів Павло Штепа
  6. косий — КО́СИЙ, а, е. 1. Який розташований під кутом до площини; похилий. Виноградний лист закривав гостей од косого проміння сонця (І. Нечуй-Левицький); Біжить [дівчина] темною вулицею, шльопаючи по калюжах, Косий дощ і вітер підганяють її (О.  Словник української мови у 20 томах
  7. косий — Ого, ч. 1. Китаєць. Ви уявіть, що шоста частина світу — це косі! 2. Неприємна людина. Косий типок.  Словник сучасного українського сленгу
  8. косий — КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І.  Словник синонімів української мови
  9. косий — КО́СИЙ, а, е. 1. Який падає або розташований під кутом до горизонтальної площини; непрямий, похилий. Виноградний лист закривав гостей од косого проміння сонця (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  10. косий — Косий, -а, -е 1) Косой. Постіл косіш, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках, косі столики. Левиц. І. 133. 3) = космина. КС. 1898. VII. 45.  Словник української мови Грінченка