ко-ко

ко-ко́

коко, виг.

Уживається як присудок для позначення сокоріння курки.

Значення в інших словниках

1. ко-ко — ко-ко́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ко-ко — КО-КО́, КО-КО-КО́, виг. Звуконаслідування, що відтворює сокоріння курки. На Св[ятий] вечір .. на солому кидаються діти, .. і, лазячи по ній на руках і ногах, кричать: ко-ко-ко! ґе-ґе-ґе! ква-ква-ква! кві-кві-кві! ..  Словник української мови у 20 томах