кришіння

криші́ння

-я, с.

Дія за знач. кришити 1), 2).

Значення в інших словниках

1. кришіння — криші́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кришіння — КРИШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. криши́ти 1, 2 і криши́тися. Після термічних відпалів у приповерхневих шарах стрічок аморфних сплавів утворюються області, збагачені атомами металоїдів (сегрегації металоїдів), що спричиняє кришіння сплавів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кришіння — КРИШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. криши́ти 1, 2. Грунт під час глибокої оранки легко піддається кришінню (Колг. Укр., 7, 1957, 17).  Словник української мови в 11 томах