кровоточивість

кровоточи́вість

-вості, ж.

Схильність організму до повторних кровотеч і крововиливів, спонтанних або після незначних травм.

|| Хвороба, пов'язана з порушенням згортання крові; гемофілія.

Значення в інших словниках

1. кровоточивість — кровоточи́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кровоточивість — КРОВОТОЧИ́ВІСТЬ, вості, ж, фізіол. 1. Властивість за знач. кровоточи́вий. В'яжуча дія соку і відварів подорожника зумовила його застосування при кровоточивості ясен (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кровоточивість — КРОВОТОЧИ́ВІСТЬ, вості, ж. Хвороба, пов’язана з порушенням згортання крові; гемофілія. Причиною [пупкової] кровотечі буває природжена кровоточивість (Хвор. дит. віку, 1955, 37).  Словник української мови в 11 томах