кру

кру-кру, виг.

Звуконаслідування, що означає крик журавля.

Значення в інших словниках

1. кру — кру вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. кру — КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає пташиний крик (перев. журавлиний). Дiти з жалем глядiтимуть на небо, прощаючи вiдлiтаючих журавлiв: кру, кру, кру! (Б. Лепкий); На тину стояв крук і кричав від холоду: “Кру! Кру!” (О.  Словник української мови у 20 томах
3. кру — Кру, кру-кру, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кру — КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. Звуконаслідування, що означає журавлиний крик; // у знач. присудка. А журавлі все — кру, кру… (Головко, II, 1957. 11).  Словник української мови в 11 томах