крутильник

крути́льник

-а, ч.

Робітник, який працює на скручуванні волокон, пряжі, дроту тощо.

Значення в інших словниках

1. крутильник — крути́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. крутильник — КРУТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який працює на скручуванні волокон, пряжі, дроту і т. ін. Крутильник повинен знати влаштування пристосувань для крутіння пряжі, прийоми роботи на них, номінальну щільність пряжі (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. крутильник — КРУТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який працює на скручуванні волокон, пряжі, дроту тощо.  Словник української мови в 11 томах