Значення в інших словниках
-
кряква —
кря́ква іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кряква —
КРЯ́КВА, и, ж. Дика качка. Розмножиться всякого птаства – від крякв та гусей, до лебедів і дрохв (Д. Міщенко); Перед очима манячила рясна гілка верболозу в довгих жовтих сережках, десь у кущах тахкав селезень і йому радо відповідала кряква (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
кряква —
КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит.
Словник синонімів української мови