кріпенький

кріпе́нький

-а, -е, розм., рідко.

Досить міцний, сильний.

Значення в інших словниках

1. кріпенький — КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить міцний, сильний. Капітан ніжно обіймав діда за плечі, сміявся: – А ви ж як, діду, кріпенькі? (Ю. Збанацький); – Він [дід] іще кріпенький! – Кріпенький. На баштан дійти не може (Г.  Словник української мови у 20 томах
2. кріпенький — КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Досить міцний, сильний. З Дніпра віб кріпенький вітерець (Рад. Укр., 5.V 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах
3. кріпенький — Кріпе́нький, -а, -е Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.  Словник української мови Грінченка