кумедниця

куме́дниця

-і.

Жін. до кумедник.

Значення в інших словниках

1. кумедниця — куме́дниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. кумедниця — КУМЕ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до куме́дник. – Ха-ха-ха! Ну й кумедниця... Кулеметами відхрещуються. Скільки їх, тих кулеметів? (Іван Ле); Тобі, красуне і сміливице, кумеднице, надійним – стану! – мужнім, вправним, стрибуном! (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. кумедниця — КУМЕ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до куме́дник.  Словник української мови в 11 томах