кумис

куми́с

-у, ч.

Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров'ячого) молока, що перебродило.

Значення в інших словниках

1. кумис — куми́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кумис — КУМИ́С, у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров'ячого) молока, що перебродило або заквашене спеціальними молочнокислими бактеріями. Вона спитала: “А куди ж поїдем?” – В моє село, в Самарську губернію.  Словник української мови у 20 томах
3. кумис — куми́с (тюрк. кумиз) напій з кобилячого (рідше верблюжого або коров’ячого) молока, заквашеного особливими молочнокислими бактеріями й дріжджами. Споживають як харчовий продукт. Має лікувальні властивості.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кумис — Киргизький напій з кобилячого (рідше верблюжого) молока, заквашеного особливими молочнокислими бактеріями та дріжджами; містить 1-2,5% спирту; у Європі виготовляється з розведеного і підсолодженого коров'ячого молока.  Універсальний словник-енциклопедія
5. кумис — КУМИ́С, у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров’ячого) молока, що перебродило. Вона спитала: «А куди ж поїдем?» — В моє село, в Самарську губернію. Там на степах я, може, поправлюсь, питиму кумис (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах