кучерики

куче́рики

-ів, мн. (одн. кучерик, -а, ч.).

Зменш.-пестл. до кучері.

Значення в інших словниках

1. кучерики — див. волосся  Словник синонімів Вусика
2. кучерики — КУ́ЧЕРИКИ, ів, мн. (одн. ку́черик, а, ч.). Зменш.-пестл. до ку́чері 1. – Пам'ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему [сьому] лісі: .. я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі? (М.  Словник української мови у 20 томах
3. кучерики — КУ́ЧЕРИКИ, ів, мн. (одн. ку́черик, а, ч.). Зменш.-пестл. до ку́чері. — Пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему [сьому] лісі: .. я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі? (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах