кінетичний

кінети́чний

-а, -е.

1》 Стос. до кінетики. Кінетична теорія.

2》 Стос. до руху, пов'язаний з ним.

Кінетична енергія — енергія тіла, що рухається, енергія руху; прот. потенціальна енергія.

Кінетичне мистецтво — напрям в абстрактному образотворчому мистецтві, твори якого створюються з рухомих частин машин, механізмів і т. ін.

Значення в інших словниках

1. кінетичний — кінети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кінетичний — [к'інеитичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. кінетичний — Кинетический — kinetic — kinetisch — пов'язаний з рухом; к — а т е о р і я г а з і в теорія, яка пояснює явища в газах як наслідок безладного руху газових молекул, що безперервно стикаються між собою; к — а е н е р г і я енергія тіла, що рухається...  Гірничий енциклопедичний словник
4. кінетичний — Руховий  Словник чужослів Павло Штепа
5. кінетичний — КІНЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до кінетики. В іонній полімеризації носіями кінетичного ланцюга є аніони (з наук. літ.); За абсолютної нульової температури кінетичний рух часток матерії припиняється (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
6. кінетичний — кінети́чний (від грец. κινητικός – руховий, рухливий) пов’язаний з рухом; ¤ к-а теорія газів – теорія, яка пояснює явища в газах як наслідок безладного руху газових молекул, що безперервно стикаються між собою; ¤ к-а енергія – енергія тіла...  Словник іншомовних слів Мельничука
7. кінетичний — Кінети́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кінетичний — КІНЕТИ́ЧНИЙ, а. е. 1. Стос. до кінетики. Кінетична теорія. 2. Стос. до руху, пов’язаний з ним. Ядро [гелію] раптово і самовільно викидається із радіоактивного ядра з величезною кінетичною енергією (Рибак, Час.., 1960, 624).  Словник української мови в 11 томах