кінотехніка

кіноте́хніка

-и, ж., збірн.

Технічне обладнання і технічні засоби, пов'язані з виробництвом, розмноженням і показуванням кінофільмів.

Значення в інших словниках

1. кінотехніка — кіноте́хніка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кінотехніка — КІНОТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Галузь техніки, що розробляє засоби виробництва, розмноження та демонстрування кінофільмів. Кінотехніка базується на досягненнях фототехніки, механіки, світлотехніки, електроніки тощо (з навч. літ.). 2. збірн.  Словник української мови у 20 томах
3. кінотехніка — кіноте́хніка (від кіно... і техніка) галузь техніки, пов’язана з виробництвом, розмноженням і демонструванням кінофільмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кінотехніка — КІНОТЕ́ХНІКА, и, ж., збірн. Технічне обладнання, технічні засоби й прийоми, пов’язані з виробництвом, розмноженням і показуванням кінофільмів. В сучасній кінематографії дуже важливу роль відіграє кінотехніка (Наука.., 5, 1958, 14).  Словник української мови в 11 томах