лабіринт
лабіри́нт
-у, ч.
1》 За давньогрецькою легендою – палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит.
2》 чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо.
3》 перев. чого та з означ., перен. Складне, заплутане поєднання, переплетення чого-небудь.
|| Про те, що важко збагнути, у чому важко розібратися.
4》 анат. Внутрішня частина вуха, що виконує функції органа слуху й рівноваги.
Кістковий лабіринт — кісткові порожнини та канали внутрішнього вуха, які мають дуже щільні стінки.
Перетинчастий лабіринт — система порожнин і каналів, що сполучаються між собою, всередині кісткового лабіринту.
Великий тлумачний словник сучасної української мови