лавута

лаву́та

-и, ч., зах.

Дурень, бевзь.

Значення в інших словниках

1. лавута — див. дурний  Словник синонімів Вусика
2. лавута — Лаву́та, -ти м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.  Словник української мови Грінченка