ладований

ладо́ваний

-а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ладувати 2).

Значення в інших словниках

1. ладований — ладо́ваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. ладований — ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до ладува́ти 2. Вклинюють голови коні все глибше і глибше у землю, в надри земні заїжджає ладований віз (П. Мовчан); Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ладований — ладо́ваний 1. наповнений, напханий (перев. про шафу, валізу тощо)(ср, ст) 2. вул. багатий, грошовитий (м, ср, ст): Відомо, що вони жили не зле та, висловлюючися по-львівськи, були “ладовані” (Загачевський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. ладований — ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ладува́ти 2. Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (Літ. газ., 1.1 1948, 2).  Словник української мови в 11 томах